Glare TKL
Передмова
Досить рідкісна та нішева клавіатура від Geon, випущена тиражем 300 шт., і я дуже здивований, що за неї так активно проголосували.
*Для тих, хто не в курсі, Geon це корейський ентузіаст, дизайнер легендарної F1-8X і не менш легендарної F2-84, який починав як звичайний ентузіаст, але його клавіатури набули великої популярності в ентузіастських колах, і поступово він розрісся до повноцінного вендора / виробника клавіатур.
Glare TKL це авторський проект (названий ім'ям дизайнера), який робився для себе. Glare звернувся до Geon'а що до виготовленням клавіатури за його напрацюванням. Але через якийсь час Glare сам почав працювати в компанії у Geon`a, а Glare TKL, зазнавши трьох ітерацій прототипування, в 21 році була запущена в груп-бай. Основна особливість цієї лінійки - "правильний" Top-Mount і величезна вага.
Нещодавно також проводився груп-бай на Glare, тільки 65%, який вийшов чудовою клавіатурою, а на хвилі успіху одразу анонсували ще й Glare60.
Через місяць використання я залишив Glare однією зі своїх основних клавіатур, замінивши нею мій улюблений F2-84.
P.S. Корейські клавіатури досить суворі та мінімалістичні як у плані дизайну, так і в плані інженерії. Тому ці блоки будуть досить скромні.
Дизайн
З лицьового боку ми бачимо класичну TKL клавіатуру, без будь-яких розпізнавальних знаків та особливостей.
За бажанням, можна докупити якісні фірмові наклейки, та додати клавіатурі трохи більше впізнаваності бренду.
При погляді збоку відразу можна помітити досить агресивний кут друку (typing angle) в 11 градусів, що зустрічається досить рідко, і є однією з родзинок клавіатури.
Багатьох може відлякувати такий кут, але ж я віддаю перевагу саме таким. Після того як ви звикаєте до клавіатур з кутом 8-9 градусів, все що менше здається дуже пласким.
На нижній частині клавіатури розташована велика латунна вага, яка покликана максимально гасити вібрації корпусу.
Інженерія
Клавіатура досить важка, 4.2 кг, все за каноном лінійки Glare.
Перше що притягує погляд при першій збірці - рельєфне дно всередині корпусу. Це зроблено для мінімізації вільного простору між PCB і корпусом та покращення акустики клавіатури.
Основний інтерес у клавіатурі викликає її маунт.
В Glare можна побачити той самий Топ маунт (коли сендвіч із плейту та пцб прикручується до верхньої рамки клавіатури).
Це досить старий і простий маунт, який має свої переваги та недоліки (про них пізніше), але через засилля фоаму та гаскет маунту, за останні роки виходило дуже мало хороших Топ маунт клавіатур.
Також варто відзначити приємну особливість, якою чомусь нехтують багато виробників. Отвори в плейті спроектовані таким чином, що для випаювання та обслуговування стабілізаторів достатньо випаяти лише один світч, який знаходиться на цьому стабілізаторі, а не розпаювати всю клавіатуру.
Звук та відчуття при тайпінгу
Минутка образовательного контента, который необходим для дальнейшего повествования:
Якщо ви натискаєте на кнопки на клавіатурі, і сендвіч з PCB та плейту прогинається дугою – це називається Flex.
Як правило він досягається завдяки розрізам (флекс катам) на PCB та плейті, або просто завдяки більш тонким PCB і м'яким плейтам.
У свою чергу Bounce - процес, при якому сендвіч з плейту та PCB "ходить" вгору/вниз на гаскетах/ліф спрингах, даруючи м'якість при друку за рахунок системи кріплення (маунта). Наявність/відсутність баунсу залежить лише від маунта клавіатури.
На відміну від звичних вам Гаскет маунтів, Ліф спринг маунтів і Блок маунтів (Mode), Топ маунт повністю позбавлений баунсу. Якщо ви поставите туди твердіший плейт (алюміній, латунь, фр4), тайпінг буде дуже жорстким і неприємним.
Але є кілька способів обійти цю проблему, якщо ви полюбляєте м'якший тайпінг:
- Використовувати халф-плейт, при якому плейт буде лише на модах, а альфи (букви) будуть м'якими та приємними.
- Зробити білд з більш тонкою PCB (1.2мм, замість 1.6мм) та м'якшим плейтом (PC, PP, POM).
У такому випадку навіть на топ маунті можна отримати дуже м'який і приємний тайпінг, що буде продемонстровано на відео нижче:
І нарешті ми дійшли до того, заради чого й купують Топ маунт - звук.
Характерною особливістю Топ маунта є гул верхньої рамки, адже вібрації від плейту йдуть прямо на неї.
Цей гул також породжує звук порожнечі (hollow sound), який особливо сильно чутно на модифікаторах, але у той же час, це додає звуку об'єм та досить унікальну тональність.
Це чудово чути в тайпінг тесті від Blacksimon (відео одразу почнється з тайпінгу).
При належній вправності можна прибрати проблему порожнього звуку, при цьому залишивши той самий об'єм у звуці, що я і намагався зробити.
Перше що ми робимо - проклеюємо прокладки в тому місці, де у нас скручується топ і боттом (робимо force break mod).
З приємного, Geon розумів, що клавіатурі буде потрібен форс брейк мод, тому в комплекті вже лежить упаковка прокладок для цієї справи.
Далі згадуємо забуті технології минулого.
Проклеюємо шар малярського скотчу (який не залишить клею на PCB), а вже на нього проклеюємо шар шумоізоляції завтовшки 2мм.
Проклеюємо тільки на модифікатори і пробіл, отримуючи Half Case Foam (не маю уяви, як це правильно назвати, адже це авторська розробка :D).
Передбачаючи питання: "А чому ти просто не покладеш комплектний фоам в кейс?".
- Комплектний фоам прибирає об'єм зі звуку альф (літер), за який мені так подобається Топ маунт.
- Комплектний фоам прибере вільне місце в корпусі, через яке у альф(літер) не залишиться місця для флексу, що зробить відчуття від тайпінгу значно жорсткіше.
А таким Half Case фоамом ми прибираємо мінуси в плані звуку, але не втрачаємо плюси.
Перший приклад тайпінгу - білд на PC плейті з MX black після притирання (Break-in).
Найкраще об`єм у звуку чути саме на записі зі стереопари DJI. На модифікаторах немає жодних паразитних призвуків чи звуку порожнечі.
Другий приклад тайпінгу - білд на FR-4 халф плейті (плейт є тільки на модифікаторах, а альфи без плейту) та Zaku.
Так як у альф немає контакту з плейтом, клавіатура зовсім не резонує, але при цьому відсутній і властивий Топ маунту об'єм і глибина звуку.
Звук тонший і стерильніший, злегка нагадує тайпінг на F2-84, але через особливості клавіатури, тональність на F2 виходить трохи нижчою і менш клікаючою.
Післямова
Якщо ви дочитали до цього моменту, за що велике спасибі, то у більшості з вас мали виникнути питання:
А заради чого всі ці доопрацювання та проблеми на клавіатурі преміум сегменту? Воно того варте?
Однозначної відповіді я вам не дам. Для 95% клавіатурних ентузіастів відповідь була б: "Ні, не варто".
Якщо ви тільки придивляєтеся до клавіатур, які можна збирати без PE foam, є не один десяток клавіатур, які будуть легшими в "приборканні" та отриманні приємної тональності. Вони будуть більш зрозумілими та передбачуваними.
Але для тих, хто перебуває в хобі досить давно, і перепробував купу всього, Glare (або схожі клавіатури) стануть ковтком свіжого повітря та досить цікавим досвідом. Клавіатури типу Glare TKL, Matrix 2.0 Add, TGR Jane, Cloudline - досить специфічні, і те, що на початку хобі сприймалося однозначним недоліком, з часом стає особливістю клавіатури. Але саме ці "недоліки/особливості", за підсумком, дарують клавіатурі свій унікальний звук та відчуття, які відрізняють її від більшості конкурентів.
А ось моя особиста відповідь - так, воно того варте. Я в захваті від клавіатури і вкотре переконався, що Geon робить чудові клавіатури, які коштують кожної своєї копійки.
І найкращий опис, який я можу дати Glare TKL – це клавіатура, яка ідеальна у своїй неідеальності.
Предисловие
Достаточно редкая клавиатура от Geon, выпущенная тиражом 300 шт., и я очень удивлен что за нее так активно проголосовали.
*Для тех, кто не в курсе, Geon это корейский энтузиаст, создатель легендарной F1-8X и не менее легендарной F2-84, который начинал как обычный энтузиаст, но его клавиатуры обрели большую популярность в энтузиастских кругах, и постепенно он разросся до полноценного вендора/производителя клавиатур.
Изначально, Glare TKL это авторский проект (по имени дизайнера), который делался для себя. Glare обратился к Geon за изготовлением клавиатуры по его наработкам. Но спустя какое-то время Glare начал работать в компании у Geon`a, а сама Glare TKL претерпела 3 итерации прототипирования и в 21 году была запущена в груп-бай.
Основная изюминка данной линейки - "правильный" Top-Mount и огромный вес.
Недавно так же проводился груп-бай на Glare65, который вышел отличной клавиатурой, а на волне успеха анонсирован и Glare60.
Спустя месяц использования, я оставил Glare одной из своих основных клавиатур, заменив ней любимый F2-84.
P.S. Корейские клавиатуры достаточно строгие и минималистичные, как в плане дизайна, так и в плане инженерии. Поэтому данные блоки будут достаточно скромные.
Дизайн
С лицевой стороны мы видим классическую TKL клавиатуру, без каких-либо опознавательных знаков и особенностей.
При желании, можно купить очень качественные наклейки от Geon и придать клавиатуре немного больше узнаваемости в плане бренда
При взгляде сбоку сразу можно заметить огромный угол печати (typing angle) в 11 градусов, что встречается достаточно редко, и является одной из изюминок клавиатуры.
Многих может отпугнуть столь агрессивный угол при печати, но я же предпочитаю именно такие.
На нижней части клавиатуры расположен большой латунный вес, который призван максимально гасить вибрации корпуса.
Инженерия
Клавиатура увесистая, 4.2 кг, все по канону линейки Glare.
Первое что бросается в глаза при сборке - рельефное дно внутри корпуса. Это сделано в угоду акустике, для минимизации количества свободного места между PCB и корпусом.
Основной интерес в клавиатуре вызывает её маунт. В Glare можно увидеть старый-добрый Топ маунт (когда сэндвич из плейта и пцб прикручивается к верхней рамке клавиатуры).
Это достаточно старый и простой маунт, который имеет свои преимущества и недостатки (о них позже), но из-за засилья фоама и гаскет маунта, за последние года выходило очень мало хороших Топ маунт клавиатур.
Так же стоит отметить приятную особенность, которой почему-то пренебрегают многие производители. Отверстия в плейте спроектированы таким образом, что для выпайки и обслуживания стабов достаточно выпаять один свитч на этом стабилизаторе, а не распаивать всю клавиатуру.
Звук и ощущения при тайпинге
Минутка образовательного контента, который необходим для дальнейшего повествования:
Если вы нажимаете на кнопки на клавиатуре, и сэндвич из PCB и плейта прогибается дугой - это называется Flex.
Как правило он достигается благодаря разрезам (флекс катам) на PCB и плейте, либо просто благодаря более тонким PCB и мягким плейтам.
В свою очередь Bounce - процесс, при котором сэндвич из плейта + PCB "ходит" вверх/вниз на гаскетах/лиф спрингах, придавая мягкость процессу печати за счет системы крепления (маунта). Наличие/отсутствие баунса зависит только от маунта клавиатуры.
В отличии от уже привычных вам Гаскет маунтов, Лиф спринг маунтов и Блок маунтов (Mode), Топ маунт полностью лишен баунса.
Если вы поставите туда более твердый плейт (алюминий, латунь, фр4), тайпинг будет очень жестким и неприятным.
Но есть несколько способов обойти эту проблему, если вы любите более мягкий тайпинг:
- Использовать халф-плейт, при котором плейт будет только на модах, а альфы (буквы) будут мягкими и приятными.
- Использовать связку из более тонкой PCB (1.2мм, вместо 1.6мм) и более мягкого плейта (PC, PP, POM).
В таком случае даже на топ маунте можно получить очень мягкий и приятный тайпинг, что и будет продемонстрировано на видео ниже:
И, наконец мы дошли до того, ради чего и покупают топ маунт - звук.
Характерной особенностью Топ маунта является гул верхней рамки, ведь вибрации от плейта идут напрямую на нее.
Этот гул порождает звук пустоты (hollow sound), который особенно сильно слышно на модификаторах, но при этом добавляет звуку объёма и слегка необычной тональности.
Это отлично слышно в тайпинг тесте от Blacksimon (видео сразу начинается с тайпинга).
Но при должной сноровке можно убрать проблему пустого звука, при этом оставив тот самый объём в звуке, чем я и занялся.
Первое что мы делаем - проклеиваем прокладки в том месте, где у нас скручивается топ и боттом (делаем force break mod).
Из приятного, Geon понимал, что клавиатуре потребуется форс брейк мод, поэтому в комплекте уже лежит упаковка прокладочек для этого дела.
Далее вспоминаем забытые технологии древних.
Проклеиваем слой малярного скотча (который не оставит, клея на PCB), а уже на него проклеиваем слой шумоизоляции толщиной 2мм.
Проклеиваем только на модификаторы и пробел, получая Half Case Foam (без понятия, как это правильно назвать, это авторская разработка :D).
Предвидя вопрос: - "А почему ты просто не положишь комплектный фоам в кейс?".
- Комплектный фоам уберет объём из звука альф (букв), за который мне так нравится Топ маунт.
- Комплектный фоам уберет свободное место в корпусе, из-за которого у альф (букв) не останется места для флекса, что сделает ощущения от тайпинга жоще.
С помощью Half Case фоама мы убираем минусы в плане звука, но не теряем плюсы.
После вышеописанных манипуляций наконец можно собрать клавиатуру и знакомиться с результатом.
Первый пример тайпинга - билд на PC плейте с MX black послей притирки (Break-in).
Лучше всего объём в звуке слышно именно в записи со стереопары DJI. На модификаторах нет ни малейших паразитных призвуков или звука пустоты.
Второй пример тайпинга - билд на FR-4 халф плейте (плейт есть только на модификаторах, альфы без плейта) и Zaku.
Так как у альф нет контакта с плейтом, клавиатура совсем не резонирует, но при этом отсутствует и присущий Топ маунту объём и глубина звука.
Звук более тонкий и стерильный, слегка напоминает тайпинг на F2-84, но из-за особенностей клавиатуры, тональность на F2 получается чуть более низкой и менее кликающей.
Послесловие
Если вы дочитали до этого момента, за что большое спасибо, то у большинства из вас должны были возникнуть вопросы:
А ради чего все эти мучения? Оно того стоило?
Однозначного ответа я вам не дам. Для 95% клавиатурных энтузиастов ответ бы был: "Нет, не стоило".
Если вы только присматриваетесь к клавиатурам, которые можно собирать без PE foam, есть не один десяток клавиатур, которые будут более легкими в "укрощении" и получении приятного звука. Их звук будет более понятным и предсказуемым.
Но для тех, кто находится в хобби достаточно давно, и перепробовал кучу всего, Glare TKL (и ему подобные) станут глотком свежего воздуха и довольно интересным опытом. Клавиатуры на подобие Glare TKL, Matrix 2.0 Add, TGR Jane, Cloudline - достаточно специфичны, и то, что в начале хобби воспринималось однозначным недостатком, со временем становится особенностью клавиатуры.
Но как раз эти "недостатки/особенности", по итогу, дарят клавиатуре свой уникальный звук и ощущения, которые отличают её от большинства конкурентов.
Так что мой личный ответ - да, оно того стоило. Я в восторге от клавиатуры и в который раз убедился, что Geon делает отличные клавиатуры, которые стоят каждой своей копейки.
А лучшее описание, которое я могу дать Glare TKL - клавиатура, которая идеальна в своей неидеальности.